середу, 3 грудня 2014 р.

«Переплелись, як мамине шиття, мої сумні і радісні дороги…»


(85 років від дня народження Д. Павличка)

Вставай, Україно, вставай,
Виходь на дорогу свободи,
Де грає широкий Дунай,
Де ждуть європейські народи.

Давно написав ці слова український поет Д. Павличко, але як актуально вони звучать і донині!
Шлях сучасного письменника літературознавця й перекладача Д. Павличка і в житті, і в літературі, і в громадській діяльності був надзвичайно складним. Таким він залишається, мабуть, і досі, зважаючи на наш непростий час. Були в його житті злети й падіння, гоніння, покарання та нагороди, переоцінка цінностей.
Д. Павличко — лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка 1977 року, автор багатьох літературно-критичних статей, один із засновників Народного руху України, Демократичної партії України, у 1990-1994 роках — депутат Верховної Ради, певний час був послом України в Канаді.
Д. Павличка цікавлять усі теми й проблеми, що йому сучасні. Поет завжди переймався проблемами збереження національної свідомості рідної мови. Тому болем душі пройняті його вірші про це. Д. Павличко досконало володіє поетичною майстерністю. Йому до снаги і класичні вірші, і сонети, і верлібр, і рубаї. Поезії його часто задушевні, мелодійні, тому багато з них покладені на музику.